Любов, чесність, відданість, патріотизм…Як складно осмислити такі абстрактні поняття. Кожен з нас в їх розуміння вкладає щось своє. Це не річ, яку можна побачити, до якої можна торкнутися. Це щось невидиме, проте реально існуюче, те, що наповнює наше життя смислом, тим самим роблячи нас людьми. Патріотизм у найзагальнішому розумінні – це любов до рідної Батьківщини. Для кожної людини в світі її рідний край – найдорожчий та наймиліший серцю. Це той клаптик землі, що привітав її з життям, де минули безтурботні дитячі роки, де живуть найрідніші люди. Такі почуття зрозумілі, вони природні. Далі вони поширюються на цілу країну, в якій людина живе, на людей, що говорять однією мовою та створюють спільну культуру. Бо це все робить людей близькими, об’єднує їх. У широкому розумінні країна – це велика родина, де всі живуть спільними радощами та проблемами. Тому ми відчуваємо свою причетність та відповідальність за все, що коїться у державі, тому нам не байдуже, як до нашої Батьківщини ставляться у світі. А патріотизм для мене – це не лише почуття, це дії, спрямовані на те, щоб рідній країні та нашому народові було добре жити. Я пишаюся, що належу до великого українського народу, пишаюся своєю Батьківщиною, головне багатство якої — її люди. Я люблю свою співучу українську мову, захоплююся історією рідного краю, традиціями свого народу.

 На білому світі є різні країни,

 Де ріки, ліси і лани.

 Та тільки одна на землі Україна,

 А ми її доньки й сини.

 Усюди є небо, і зорі скрізь сяють,

 І квіти усюди ростуть.

 Та тільки одну Батьківщину ми знаєм.

 Її Україною звуть.

  Я – вчитель, педагог, наставник, вихователь, від мене, від мого слова, від моєї позиції , від мого бачення, від моєї любові, від сили і величі мого патріотизму залежить майбутнє моєї Батьківщини, сила і дух української нації. Бо саме ми, вчителі, сіємо в душі дітям те, що  проростає безмежною любов’ю, гордістю, відданістю, тим великим українським патріотизмом, аналога якому немає в усьому світі.

Я Українка духом,серцем, тілом.

Це відчуття окрилює мене.

О Україно! Ти моє світило!

Я Українка! Це найголовне!

…Я горда тим, що українка зроду,

Що українською  молюся і співаю.

Освідчуюсь тобі в любові, мій народе,

І лиш тобі на вірність присягаю…

За правду, за єдність, за волю та силу -

Люблю я завжди свою рідну країну.

І мову люблю її солов'їну -

З дитинства знайому.

Люблю Батьківщину!

Від неба блакитного до жовтого поля

Люблю Україну: калину, тополю...

Лелек, журавлів, що линуть у небі.

Люблю Батьківщину!

Всім серцем я з нею.